Напевно, ми можемо розпочати з того, що я маю на увазі, промовляючи слово діалог. Краще почнемо з цього, ніж зі спроби провести діалог, оскільки, якщо ми почнемо з діалогу, кожен думатиме про  сутність діалогу і про те, чи справді ми до нього залучені. Таким чином ми відхилимося від мети. Тож нам слід обговорити сам діалог. Яка його природа?

Робота в групі під час або після травматичних подій має свої особливості. Просимо переглянути цю пам’ятку перед прийняттям рішення щодо участі у заході.

Допомагає визначити, які саме дії можна зробити безпосередньо зараз, навіть якщо це якась дрібниця. Увага учасників і групи в цілому спрямовується на те, що їм підвладно, що вони в силах змінити.

Швидко і невимушено підводимо учасників і групу до усвідомлення найважливіших аспектів їхньої роботи. Ви зможете домогтися ясності, перш ніж рухатися далі.

Є можливість задіяти всіх учасників відразу, незалежно від розміру групи. Ми звертаємося до прихованих знань та уяви – заздалегідь невідомо, звідки прийде рішення. Починається відкрита продуктивна розмова.

Хитрі запитання змушують мислити більш стратегічно, проливають світло на складні комплексні проблеми та відкривають можливості, які не є інтуїтивно очевидними. За допомогою таких запитань можна розкрити парадоксальні і одночасно взаємодоповнюючі  сили, які впливають на поведінку під час змін.