Метод фасилітації «Мінімальні вимоги»: звільняючі структури. Liberating Structures.
Визначте тільки ті дії, які обов’язково потрібно робити, та ті, яких категорично не можна робити, для досягнення мети (~40–50 хв.)
Опціональний рядок
Якщо люди не хочуть відмовлятися від максимальних характеристик, перейдіть до стратегії Творчого руйнування (aka TRIZ).
Авторство: Liberating Structure розроблена Анрі Ліпмановичем та Кітом МакКендлесом. Щоб дізнатися більше, ознайомтеся з роботами Пола Плсека, Бренди Циммерман та Інституту «Plexus».
Інші матеріали
Посилання на супровідні матеріали до «Мінімальних вимог».
Приклад застосування мінімальних вимог: від максимальних до мінімальних.
Мікроструктурні елементи мінімальних вимог у форматі сузір’я.
Переклад одного з інструментів Liberating Structures -Мінімальні вимоги.
ПОСЛУГИ ФАСИЛІТАЦІЇ
"Досконалість досягається не тоді, коли більше немає чого додати, а тоді, коли немає чого прибрати."— Антуан де Сент-Екзюпері
Що це дає?
У рамках методу Мінімальні вимоги учасники складають перелік усіх можливих рекомендацій та заборон для досягнення мети, а потім скорочують його до абсолютного мінімуму вимог.
Виключаючи непотрібні правила (максимальні вимоги), метод «Мінімальні вимоги» надає групам більше свободи та сприяє розвитку відповідальності. Він також може допомогти групі масштабувати інновації з збереженням їхньої сутності. Ця структура втілює в життя Принцип звільняючих структур № 6 — «Розширювати свободу та відповідальність».
П'ять структурних елементів – мінімальні вимоги [інструкція для онлайну]
1. Структурування запрошення
- «Спираючись на наш безпосередній досвід у цій сфері, ми позбудемося надмірної кількості непотрібних правил і вимог та визначимо, які з них є справді необхідними для досягнення нашої мети».
2. Влаштування простору і необхідні матеріали
- Групи з чотирьох–семи стільців навколо невеликих столиків.
- Папір для кожного учасника [за бажанням: простір для візуальної співпраці]
3. Залучення учасників
- Серед ролей — організатор [технічний організатор] та учасники.
- Мінімальна кількість учасників у групі — чотири особи.
- Усі запрошені та мають рівні можливості долучитися до обговорення.
4. Формування груп
5. Етапи і розподіл часу
- Вступ: Ознайомте учасників із структурою процесу та визначте спільну мету для реагування на виклик або нову ініціативу, розпочавши з фрази «Ми хочемо…» (1 хв.)
- Складання «максимальних вимог»: Учасники складають перелік усього, що вони повинні або не повинні робити для досягнення спільної мети. Це і є «максимальні вимоги» (1 хв.)
- Формування груп та об’єднання списків: У групах по чотири–п’ять осіб [сесійні зали] учасники об’єднують свої списки, намагаючись бути якомога детальнішими. (6 хв.)
- Оцінка максимальних вимог: Усі повертаються у загальну групу для отримання інструкцій, а потім повертаються до своїх груп [ті самі зали для обговорень]. Учасники розглядають кожну максимальну вимогу у контексті спільної мети та викреслюють усе, що не сприяє досягненню цієї мети. (15 хв.)
(приклад див. у розділі Інші матеріали). - Повторна оцінка (за бажанням): Всі повертаються у загальну групу для отримання інструкцій. Групи ще раз переглядають свої списки, шукаючи правила, які можна виключити. (10 хв.)
- Скорочення списків до мінімальних вимог: Усі повертаються у загальну групу. Кожна група презентує свій скорочений список. Під час презентації об’єднайте списки в остаточний перелік непорушних мінімальних вимог. (15 хв.)
- Рефлексія щодо перших кроків: Учасники діляться ідеями щодо перших кроків для досягнення спільної мети під час впровадження мінімальних вимог на практиці. (2 хв.)
Використання в Онлайні
Мінімальні вимоги працюють в онлайні без значних доопрацювань. Ви можете скористатися функцією чату, щоб проаналізувати максимальні характеристики.
Поради
- Чітка мета є необхідною умовою для визначення максимальних вимог.
- Будьте безжалісними у відмові від максимальних вимог і хваліть групи, які відмовляються від багатьох з них.
- Залучайте якомога більше зацікавлених сторін і прислухайтеся до безпосереднього досвіду з практики щодо того, що є справді важливим, а що — ні.
Варіації
- Проведіть другий раунд перевірки на відповідність меті, задавши питання: «Якби ви дотрималися усіх мінімальних вимог, крім цієї однієї, чи змогли б ви досягти своєї мети?» (Якщо так, відмовтеся від цієї вимоги)
- Створіть мінімальні вимоги з орієнтацією на майбутнє, а не на сьогодення. Офіційно затвердіть мінімальні вимоги та дотримуйтесь їх як непорушних правил.
Практичне застосування
- Мінімальні вимоги можуть об’єднати зацікавлені сторони навколо вирішення складної проблеми, підтримати масштабний перехід або допомогти команді розробників визначити функції, які слід розробити та створити їх прототипи.
Опціональний рядок
Якщо люди не хочуть відмовлятися від максимальних характеристик, перейдіть до стратегії Творчого руйнування (aka TRIZ).
Авторство: Liberating Structure розроблена Анрі Ліпмановичем та Кітом МакКендлесом. Щоб дізнатися більше, ознайомтеся з роботами Пола Плсека, Бренди Циммерман та Інституту «Plexus».
Інші матеріали
Посилання на супровідні матеріали до «Мінімальних вимог».
Приклад застосування мінімальних вимог: від максимальних до мінімальних.
Мікроструктурні елементи мінімальних вимог у форматі сузір’я.
Переклад одного з інструментів Liberating Structures -Мінімальні вимоги.
Посилання на сайт Liberating Structure
Переклад: Балачіна Дарина
ПОСЛУГИ ФАСИЛІТАЦІЇ
📍 Навчальні програми навичкам фасилітації - тисніть тут
📍 Стратегічні сесії, воркшопи, групові обговорення, конференції у фасилітаційному форматі
дізнайтесь деталі за телефоном 067 239 83 70 або напишіть свій запит tamara.sukhenko@gmail.com
📍 Більше статей на тему фасилітації - тисніть тут
