Метод фасилітації «Діалог відкриття та дії (DAD)»: звільняючі структури Liberating Structures

Відкривайте, винаходьте та впроваджуйте місцеві рішення хронічних проблем (25–70 хв.)

 

Що це дає? 
 

DAD полегшують для групи або спільноти створення практик і поведінкових моделей, які дозволяють окремим людям (без доступу до особливих ресурсів) знаходити ефективніші рішення для спільних проблем. Такі поведінкові моделі та практики називають позитивними девіаціями (positive deviant, PD).

DAD створюють умови, за яких люди в групі, підрозділі або спільноті самостійно відкривають ці PD-практики. Водночас DAD формують безпечний простір, що стимулює креативність учасників і дозволяє вигадувати нові, ефективніші підходи.

Опір змінам зникає, коли учасники отримують свободу самостійно обирати, які практики вони готові впроваджувати або тестувати, і які проблеми брати в роботу. DAD дають змогу досягти володіння (ownership) рішеннями на рівні виконавців.

П'ять структурних елементів – мінімальні вимоги

1. Структурування запрошення

• Запросіть учасників виявити неявні або приховані рішення спільного виклику, які вже існують серед людей у їхній робочій групі, підрозділі або спільноті.
• Запросіть усіх, хто зацікавлений у розв’язанні проблеми, приєднатися до невеликої групи та взяти участь у DAD.
• У групі поставте сім послідовних запитань.

1. Як ви розумієте, що проблема X присутня?
2. Як ви особисто ефективно сприяєте розв’язанню проблеми X?
3. Що заважає вам робити це постійно або регулярно вживати цих дій?
4. Чи знаєте ви когось, кому часто вдається розв’язувати проблему X та долати бар’єри? Які поведінкові моделі або практики зробили їхній успіх можливим?
5. Які ідеї щодо подолання проблеми Х у вас з’являються?
6. Що потрібно зробити, щоб це сталося?
7. Хто готовий долучитися? Кого ще потрібно залучити?

2. Влаштування простору і необхідні матеріали

• DAD проводяться в локальному контексті або підрозділі.
• Учасники можуть стояти або сидіти за столом.
• Потрібні матеріали для фіксації інсайтів і дій: папір, фліпчарт або програмне забезпечення / проєкційне обладнання.

 

3. Залучення учасників

• Фасилітатор представляє запитання.
• Усі присутні запрошуються до участі.
• Кожен учасник має рівну можливість зробити внесок.

 

4. Формування груп

• Фасилітатор працює в парі з партнером, який має записувати, озвучене учасниками.
• Оптимальний розмір групи — 5–15 осіб.
• Різноманіття ролей і досвіду є важливою перевагою.

 

5. Етапи і розподіл часу

• Озвучте мету ініціативи, що обговорюється, та мету DAD. Проведіть коротке колове знайомство - 5 хв.
• Послідовно поставте 7 запитань у зазначеному порядку - 15 - 60 хв. Адресуйте їх усій групі та надайте кожному можливість висловитися щодо кожного запитання. Переконайтеся, що ваш партнер фіксує інсайти та ідеї дій у процесі — найважливіші з них можуть з’явитися несподівано.
• Попросіть того, хто фіксував записи, підсумувати інсайти, ідеї дій і перелік тих, кого ще потрібно залучити - 5 хв.

НАВІЩО? Цілі

• Залучити працівників “на передовій” до пошуку рішень складних і «гострих» викликів.
• Виявити неявні та приховані поведінкові моделі й практики, що є позитивною девіацією від норми.
• Запустити появу нових рішень.
• Надихати, а не змушувати до поведінкових змін, необхідних для розв’язання складних проблем.
• Створювати зміни, які утримуються з часом, бо вони відкриті та винайдені самими виконавцями, а не імпортовані чи нав’язані.
• Розв’язувати локальні проблеми локальними зусиллями та поширювати імпульс змін між підрозділами.
• Будувати взаємини між людьми з різних функцій і рівнів, які зазвичай не взаємодіють між собою для розв’язання проблем.

Поради та пастки

• Запитання №2 часто має дві частини:

1. як проблема впливає на людину особисто
2. і як вона впливає на інших.

Наприклад:
«Що ви робите, щоб захистити себе від інфекцій, і що робите, щоб запобігти їх передаванню?» або
«Що ви робите, щоб підтримувати залученість учнів, і що робите, щоб самому/самій залишатися енергійним(-ою) та натхненним(-ою)?»

• Проводьте DAD там, де учасники працюють, щоб мінімізувати бар’єри для участі.
• Робіть спонтанні запрошення долучитися, заходячи в простір.
• Створюйте неформальний клімат: почніть зі знайомств і, за доречності, з короткої історії.
• Підтримуйте зоровий контакт і сидіть разом із групою (не вище, не осторонь).
• Говоріть значно менше, ніж учасники, заохочуючи всіх ділитися історіями та «просіювати» їх у пошуках можливостей для дії.
• Помічайте моменти, коли у вас у голові виникають оцінки «правильно / неправильно» — порахуйте до десяти й відпустіть їх, перш ніж щось сказати (за потреби попросіть підтримки у людини, що записує, або колеги-фасилітатора).
• Уникайте фраз на кшталт «це гарна ідея» — залишайте простір, щоб учасники самі формували власні оцінки.
• Демонструйте щиру допитливість до внеску кожного, не відповідаючи на запитання замість учасників: навчайтеся біля ніг тих, хто виконує роботу.
• Не роздавайте й не забирайте завдання!
• Не будьте надто суворими до себе: розвиток високого рівня майстерності в цьому підході потребує практики. Обов’язково попросіть у вашого партнера, що записував, прямий зворотний зв’язок.

 

Варіації

• Замість перших трьох запитань використовуйте TRIZ-подібні запитання:
  - Що ви можете зробити, щоб проблема X стала набагато гіршою?
  - Чи є щось, що ви робите зараз, що в будь-який спосіб нагадує перелічені щойно практики?
  - Що заважає вам припинити ці практики?
• Використовуйте інсайти та бар’єри, які з’являються, для створення сценаріїв імпровізаційного прототипування (Improv Prototyping) та організації імпровізаційних сесій.
• Використовуйте ту саму послідовність і тип запитань для індивідуальних (one-on-one) розмов.
• У віртуальних групах використовуйте чат для збору відповідей на кожне запитання, а потім обирайте найсильніші історії / поведінки / дії для озвучення всій групі.

Приклади

• Для зменшення шкоди пацієнтам у ситуаціях порушення безпеки (наприклад, операції не з того боку, падіння пацієнтів, помилки з ліками, ятрогенні інфекції) у міжфункціональних групах. Відео DAD у процесі зменшення передачі інфекцій від UHN у Торонто.
• Як етнографічний інструмент збору даних у багатолокаційних дослідницьких проєктах.
• Для усунення практик, які заважають фахівцям допомагати клієнтам змінювати непродуктивну поведінку.
• Для серії локальних діалогів, що допомагають членам спільноти відкривати рішення хронічної проблеми (наприклад, деструктивна поведінка дітей у класі або цикл насильства, який не вирішується лише покаранням порушників)
• Для дослідження й запуску дій із розвитку професійних компетенцій (наприклад, у медичних школах і соціальних службах).
• Для використання в індивідуальних розмовах під час пошуку підходів до складного виклику

Авторство: Liberating Structure розроблена Анрі Ліпмановичем та Кітом МакКендлесом.



 

Переклад одного з інструментів Liberating Structures - Діалог відкриття та дії (DAD)
Посилання на сайт Liberating Structure
Переклад: Каленченко Оксана

---

 

---

 

ПОСЛУГИ ФАСИЛІТАЦІЇ

📍 Навчальні програми навичкам фасилітації - тисніть тут

📍 Стратегічні сесії, воркшопи, групові обговорення, конференції у фасилітаційному форматі  
дізнайтесь деталі за телефоном 067 239 83 70 або напишіть свій запит tamara.sukhenko@gmail.com 

📍 Більше статей на тему фасилітації - тисніть тут