Крістіаан Вервіжус (Christiaan Verwijs), досвіченй скрам-тренер та фасилітатор поділився за нами своїми враженнями від відвідування  зустрічі в Гамбурзі, присвячений технології Liberating Structures.

Цього тижня ми побували на європейському зібранні присвяченому використанню такого інструмента як Liberating Structures (LS, далі - структур вивільнення), у Гамбурзі. Організатором заходу виступив Holisticon за підтримки The Liberators, а участь у ньому взяло понад 100 учасників з кількох десятків країн: Швейцарії, Польщі, Франції, Італії, Іспанії, Росії, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Німеччини та ін. 

Якщо ви фасилітатор, то навряд чи з великим ентузіазмом почнете знову і знову практикувати черговий Спонтанний нетворкінг, ТРВЗ (Теорія Розв’язання Винахідницьких Задач) або 1–2–4–ВСІ. Цікавіше було б пробувати щось нове, якісь складніші структури, на кшталт Майбутнього~Теперішнього або Планування екоциклу, запропонувати власну структуру чи вразити групи надскладними імпровізаціями й реміксами. Принаймні в мене так. Було. Під час тренінгу зі Структур у Гамбурзі я зрозумів, що таке сприйняття може виникнути через неправильне розуміння сутності Структур вивільнення. У цій статті спробую пояснити, чому саме.

Мої уявлення почали змінюватися під час бесіди з Анрі Ліпмановічем (Henri Lipmanowicz), одним з двох авторів Структур. На зустрічі він знов і знов повторював, що варто було обмежити свій інструментарій  8 або 9 структурами замість 33, які маємо зараз. І попри те, що інша засновниця — Кіт МакКендлесс (Keith McCandless) — такої думки не поділяє, ця ремарка зачепила якусь струну в моїй душі.

Резонувала з цим іще одна фраза: більше цінності в глибині використання методів, ніж в їх кількості. Легко досліджувати вшир самі Структури вивільнення та їх взаємодію: просто йти за списком і «додавлювати» імпровізаціями й реміксами. Проте це лише ковзання по поверхні можливостей кожної структури. Групам і окремим особам потрібен час, щоб майстерно засвоїти окрему структуру й навчитися ефективно її використовувати. Це класно, раз чи двічі пройти через 1–2–4–ВСІ, але розуміння, як і чому ця структура працює і як саме в ній краще взаємодіяти, приходить тільки після багатьох повторів. Більше того, учасники також навчаться краще розподіляти час, комфортно для себе ділитися складними-та-не-завершеними думками в умовах вузького часового вікна, і зможуть пережити величезні осяяння, які виникають, коли група мислить як єдине ціле. За один-два рази ніяк не вийде добратися до самої суті Дев’яти «чому?».


В такому разі кожна Структура вивільнення — не метод, який фасилітатор має покласти до скриньки з інструментами, а вміння, яке належить опанувати учасникам групових обговорень. Чудовою ілюстрацією цієї ідеї став момент, коли Кіт і Анрі запропонували групі покластися на власний досвід і застосувати Спонтанний нетворкінг, а потому метод Тройка консалтинг. Група без будь-яких інструкцій знала, що робити. Якщо фасилітатори контролюють і структурують процес, учасники ніколи не відшліфують власну майстерність, адже завжди чекатимуть вказівок. Але ж суть і простота Структур вивільнення, якраз у тому, що їх може застосовувати кожен. Якщо потурати собі у прагненні «спробувати новеньке» або вразити групу неймовірними імпровізаціями та варіаціями на тему Структур вивільнення, фасилітатор не дасть учасникам самим здобути майстерність.

І хоч воно й чудово, що так багато фасилітаторів кинулося працювати зі Структурами вивільнення — і я серед них — варто стерегтися, щоб не позбавити учасників можливості опанувати кожну Структуру. Ви не зможете опанувати іноземну мову, якщо вам безперервно «згодовують» нові слова. Хоча на початку фасилітатори можуть бути в ролі додаткових коліщаток на дитячому велосипеді, вони мають прагнути перш за все допомогти клієнтам обходитися без них. Інакше занурення в проблему та глибинна взаємодія, якої дозволяють досягти Структури вивільнення, будуть можливими тільки за присутності фасилітатора. І навіть тоді майстерність фасилітатора накладатиме обмеження на глибину бесіди.

І що тепер з цим робити? Ось які ідеї виникли на тренінгу й після нього

Всі ці моменти легше зрозуміти, якщо поглянути на них у світлі «Структур, що звільняють, як навичок до опанування учасниками». Почніть з простого, практикуйтеся, повторюйте. Структури вивільнення, створені для учасників, а не для фасилітаторів.

 

Переклад – Наталія Лисова, редакція Тамара Сухенкo

Джерело

 

---