EN UK
EN UK

Спонтанний нетворкінг (Liberating Structures): фасилітаційні інструменти для практики учасників


Швидкий спосіб розповісти про свої складнощі та очікування і знайти нові точки дотику (20 хвилин)


 

Що це дає?

Щоб зацікавити учасників і розкрити їхній потенціал, допоможіть їм зосередитися на найактуальніших проблемах. На початку робочої сесії ця структура дасть змогу налаштувати групу на продуктивну взаємодію. Завдяки заохочуючим запитанням уже через 20 хвилин між учасниками виникає непрямий (неочевидний), але одночасно міцний зв'язок. Кожен робить свій внесок у загальну справу – разом шукаємо закономірності і локальні рішення проблем.


П'ять структурних елементів – Мінімальні вимоги

Настрій і запрошення до участі

  • Поставте запитання: «З якою великою проблемою ви прийшли на зустріч? Що ви сподіваєтесь отримати від групи або колективу?»


Організація простору і необхідні матеріали

  •  Відкритий простір без зайвих меблів, де учасники можуть стояти парами і вільно пересуватися в пошуку напарників.


Залученість учасників

  •  Усі залучені до процесу, і всім надається однакова кількість часу (розмір групи необмежений).
  •  Усі рівні, і кожен може зробити свій внесок.


Формування груп

  •  Учасники розбиваються на пари.
  •  Нехай кожен вибере собі до пари незнайому людину або колегу з іншої групи/іншого відділу.


Етапи і розподіл часу

  •  У кожному раунді кожному учаснику надаються дві хвилини, щоб відповісти на запитання – 4-5 хвилин на раунд.
  •  Три раунди.



Навіщо все це? 

Цілі

  • Швидко налаштувати всіх учасників на активну роботу за допомогою заохочуючих запитань.
  • Привернути увагу до проблем і зацікавити пошуком власних шляхів розв'язання.
  • Запропонувати учасникам заглибитися в історії в міру їх повторення.
  • Розворушити соромливих учасників.
  • Продемонструвати, що кожен учасник робить внесок у пошук рішень.
  • Підкреслити важливість нових зв'язків, які починають формуватися на підсвідомому рівні.
  • Нагадати, що з дрібниць складається ціле.


Корисні поради

  • Нехай одне запитання стосується проблеми, а друге – очікувань від взаємодії.
  • Ставте спонукальні запитання, щоб усі учасники були заохочені і мали змогу впливати на напрям роботи.
  • Використовуйте «Спонтанний обмін думками» перед початком нарад і конференцій.
  • Застосовуйте дзвіночок (наприклад, каратали), щоб повідомляти про початок другого і третього раундів.
  • Ставте запитання, які потребують розгорнутої відповіді, але не надто загальні.
  • Використовуйте концепцію серйозної гри.
  • Обов'язково проведіть три раунди, не один і не два.

 


Якщо бажаєте, щоб учасники поділилися результатами, будьте делікатними і дотримуйтеся конфіденційності.
 

Переклад – Наталія Лисова, редакція Тамара Сухенкo
Джерело