Які принципи допомагають батькам бути розвиваючими та авторитетними? Це вміння передавати дітям відповідальність встановлювати правила і висловлювати свої очікування, підтримувати дітей у їхніх рішеннях, дозволяти помилятися, розвивати життєві навички. Веб-ресурс «Мережа сімейної освіти», який вважають одним з найперших сайтів із порадами щодо виховання, опублікували перелік навичок, якими залежно від віку мають володіти діти.

Від 2 до 3 років.  Легкі домашні обов’язки і базові навички гігієни. У цьому віці ваш малюк починає навчатися основних життєвих навичок. До трьох років дитина повинна вміти:

• Допомагати збирати свої іграшки
• Одягатись (із невеличкою допомогою)
• Чистити тарілку після їжі
• Допомагати накривати на стіл
• Чистити зуби да вмиватися з вашою допомогою

Від 4 до 5 років. Важливі імена та цифри. Коли ваша дитина досягне цього віку, на перший план вийде питання безпеки. Вона повинна:

• Знати своє ім’я
• Вміти зателефонувати до служби екстреної допомоги
• Виконувати просте прибирання: витирати порох у доступних місцях і прибирати посуд зі столу після прийому їжі
• Годувати хатніх тварин
• Знати номінали купюр і в загальних рисах розуміти, як користуватися грошима
• Чистити зуби, зачісуватися та вмиватися без допомоги
• Допомагати з пранням. Наприклад, збирати свій брудний одяг і складати його в пральну машинку
• Самостійно обирати для себе одяг

Від 6 до 7 років. Прості кухарські техніки. Діти цього віку можуть почати допомагати готувати їжу і здатні навчитися:

• Перемішувати, чистити і різати негострим ножем
• Готувати прості страви – скажімо, бутерброд
• Мити тарілки
• Обережно використовувати побутові і мийні засоби
• Заправляти ліжко без допомоги
• Самостійно купатися

 Від 8 до 9 років. Гордість за особисті речі. До цього часу ваша дитина має почати пишатися своїми речами і дбати про них. Це означає:

• Складати свій одяг
• Вміти зробити декілька швів
• Доглядати ігровий інвентар для вулиці: велосипед, ролики, тощо
• Правильно використовувати совок і мітлу
• Прочитати рецепт і приготувати просту страву
• Допомогти написати перелік покупок
• Рахувати гроші і видавати решту
• Читати телефонні повідомлення
• Допомагати на подвір’ї. Наприклад, поливати квіти на клумбах
• Виносити сміття

Від 10 до 13 років. Здобуття незалежності. У віці близько десяти років дитина починає самостійно виконувати більшість щоденних справ. Вона повинна знати як:

• Залишитися вдома на самоті
• Самостійно піти до крамниці й купити необхідне
• Змінювати свою постіль
• Користуватися пральною машинкою, прасувати свої речі
• Користуватися духовкою
• Читати етикетки

Від 14 до 18 років. Засвоїти вміння середньої складності. Коли дитині виповниться чотирнадцять, вона мусить дуже добре засвоїти попередні вміння. Крім того вона повинна бути в змозі:

• Виконувати складніше прибирання. Наприклад, почистити пилосос, мікрохвильову піч
• Приготувати їжу
• Підкачати колесо чи змінити шину на велосипеді\ авто
• Прочитати і зрозуміти інструкцію до медичного препарату і його дозування
• Пройти співбесіду та отримати роботу

Юність: Підготовка до самостійного життя. Ваша дитина повинна вміти подбати про себе, вирушаючи до коледжу або перебираючись в окреме житло. Досі залишається кілька вмінь, що вона їм має засвоїти, перш ніж почати жити самостійно:

• Призначати на регулярній основі візити до стоматолога та інших лікарів
• Мати базове розуміння фінансів, сплачувати рахунки, вести бюджет
• Розумітися на угодах: умовах із орендарем або на оренду автомобіля
• Стежити за зміною масла в автомобілі і проходити техогляд

Ви можете здригнутися, читаючи цей перелік, бо я – здригнулася. Дивлячись на цей список і пригадуючи роки виховання своїх дітей, я бачу, що ми з чоловіком багато робили для своїх дітей, замість того, щоб заохочувати їх дедалі більше обслуговувати себе самостійно. Мушу визнати, іноді було простіше зробити щось самим, до того ж нам подобалося робити щось для них. 

Мої діти вже були підлітками, коли ми збагнули свою помилку і те, яких саме життєвих навичок їм бракує.  «Чому саме зараз – запитували вони. – Якщо це важливо, то чому раніше ми цього не робили?». Хоч як кортіло вдатися до мантри авторитарних батьків «бо я так сказала», мені вдалося сформулювати обгрунтованішу і авторитетнішу відповідь: «Бо ви повинні знати, як усе це робити, а ми мали б вас навчати цього весь час». Усвідомлюючи, що з деякими життєвими навичками я застрягла на першому чи другому етапі – роблячи для них, і роблячи щось – я мусила йти вперед, щоб дістатися четвертого етапу.