Одного ранку на піку кар’єри я прокинулася з питанням — що далі? І зрозуміла, що це завершення певного етапу життя. Вперше я не роблю поділу між кар’єрою і життям. Робота — це і є моє життя.

Сучасна середньостатистична дитина обирає серед шкільних предметів та професій, які їй відомі з найближчого оточення, і цей вибір обмежений. Але парадигма вибору професії у 21 столітті змінилася: ми маємо відійти від директивного спрямування дітей до надання їм більших прав на власний вибір, на розширення можливостей та альтернатив.

Хто написав собі в плани на рік вивчити\покращити якусь мову? Я також декілька років писала, але нічого не робила, а тут прийшов час і  результат досягнуто. У вересні 2017 бажаний рівень advanced досягнуто, рефлексую, що допомогло це зробити.

Задавая себе вопрос, что помогало мне строить отношения с мужем и детьми, построить дом и карьеру, кардинально изменить ее, когда пришло время. Как так вышло, что мое призвание нашло меня?  - могу назвать три важных фактора. Интервью Тамары Сухенко интернет порталу «Журналист» о личной формуле успеха. 

Наши дети выбирают профессию совсем в других условиях, нежели это делали мы или наши родители. Сегодня никто из нас не может с высокой долей точности утверждать, что те профессии, которым обучают в вузах, останутся «живыми», а дипломы будут востребованной валютой. На что ориентироваться в такой изменяющейся среде, чтобы оказать поддержку детям? 

Будущее непредсказуемо, поэтому использовать готовые рецепты жизни и работы бессмысленно. Традиционные профессии умирают, старые стратегии перестают работать. Советы и приказы как методы воспитания и обучения не просто устарели, а представляют угрозу - они уничтожают таланты и порождают войны. Какие вызовы ставит перед нами будущее?